Фарби — це будь-який склад, який після випалення фарбує виріб (його деяку ділянку) в певний колір.Фарби поділяють за основним призначенням:
Надглазурні фарби

• наносять по вже обпеченій глазурованій поверхні
• розводять на воді, скипидарі і т.п.
• обпалюють при 750—850°С
• фарба лежить на самій поверхні виробу

Підглазурні фарби

• наносять на черепок, а потім весь виріб покривають глазур’ю
• розводять на воді, гліцерині і т.п. структурах, які змочуються водою. Інакше глазур не ляже
• обпалюють разом з глазур’ю
• фарба лежить під глазур’ю дуже стійко

Внутрішньглазурні (міжглазурні) фарби

• наносять на вже обпалену глазур, або на необпалену глазур, або взагалі на черепок
• обпалюють при 900—1250°С — при тій температурі, котра потрібна фарбі або глазурі
• фарба лежить всередині глазурі (немовби потонула в ній при обпаленні)

Фарби для мас

• нікуди не наносяться, а вводяться в склад керамічної маси

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++


Краски - это любой состав, который после обжига окрашивает изделие (его некоторую участок) в определенный колир.Фарбы делятся по основному назначению:
 Надглазурни краски

 * Наносят по уже обпечений глазурований поверхности
 * Разводят на воде, скипидари и т.п.
 * Обпалюють при 750-850 ° С
* Краска лежит на самой поверхности изделия


 Пидглазурни краски

 * Наносят на черепок, а потом все изделие покрывают глазурью
 * Разводят на воде, глицерини и т.п. структурах, которые змочуються водой. Иначе глазурь не ляжет
 * Обпалюють вместе с глазурью
* Краска лежит под глазурью очень устойчиво


 Внутришньглазурни (мижглазурни краски

 * Наносят на уже обожженную глазурь, или на необпалену глазурь, или вообще на черепок
 * Обпалюють при 900-1250 ° С - при той температуре, которая нужна краске или глазури
* Краска лежит внутри глазури (как бы утонула в ней при обпаленни)


 Краски для масс

* Никуда не наносятся, а вводятся в состав керамической массы

В класифікації глазурі емалями називають непрозорі («глухі», «покриваючі») глазурі, зазвичай білого кольору. Тобто емаль — це біла глазур. Термін «емаль» часто використовують для покриття по металу: «ювелірні емалі», «емальована чавунна ванна» і т.п. По хімічному складу для емалей характерна присутність глушника, в якості якого використовується циркон, оксид олова, оксид титану. Роль глушника може виконувати і пігмент, що введений в прозорий глазур в великій концентрації. Тоді виходить кольорова емаль.




В классификации глазури эмалями называют непрозрачные ( «глухие», «покриваючи») глазури, обычно белого цвета. То есть эмаль - это белая глазурь. Термин «эмаль» часто используют для покрытия по металлу: «ювелирные эмали», «емальована чавунна ванна» и т.п.По химическому составу для эмалей характерно присутствие глушителя, в качестве которого используется циркон, оксид олова, оксид титана. Роль глушителя может выполнять и пигмент, который введен в прозрачный глазурь в большой концентрации. Тогда получается цветная эмаль.

Тут зразу постає багато питань:

• температура обпалення
• допустимість свинцю
• допустимість цеку
• сумісність з фарбами
• вартість глазурі
• характер рельєфу виробу та ін.

При низьких температурах обпалення знайти хорошу у всіх відношеннях глазур дійсно складно.

Глазурі, які містять свинець зазвичай мають високу прозорість, проте рідко виходять без цеку (сітки тріщин), шкідливі для здоров’я художника, часто непридатні для виробів, що контактують з їжею, а також дорого коштують. Вибирати їх варто тоді, коли цього потребує робота (сувеніри, художні вироби )або ж, коли зовсім немає бажання відпрацьовувати технологію глазурування — свинцеві глазурі виходять прозорими, навіть якщо наносити кистю нерівними мазками.

Глазурі, що не містять свинцю або які містять в собі невелику кількість свинцю (5—10%) потрібно наносити дуже тонким шаром для отримання високої прозорості. Тобто зануренням в достатньо рідкий глазур або акуратним напиленням з врахуванням рельєфу.

Для високих температур (1200°С і вище) проблем менше. Тут при виборі глазурі слід звернути увагу на її сумісність з фарбами. Про останнє часто забувають, а глазур може потекти під час обпалення і розмити весь малюнок.

Здесь сразу возникает много вопросов:

 * Температура обпалення
 * Допустимость свинца
 * Допустимость цеку
 * Совместимость с красками
 * Стоимость глазури
 * Характер рельефа изделия и др.

 При низких температурах обпалення найти хорошую во всех отношениях глазурь действительно сложно.

 Глазури, которые содержат свинец обычно имеют высокую прозрачность, однако редко выходят без цеку (сетки трещин), вредные для здоровья художника, часто непригодные для изделий, контактирующих с пищей, а также дорого стоят.Выбирать их следует тогда, когда этого требует работа (сувениры, художественные изделия) или же, когда совсем нет желания отрабатывать технологию глазирования - свинцовые глазури получаются прозрачными, даже если наносить кистью неравными мазками.

Глазури, не содержащие свинца или которые содержат в себе небольшое количество свинца (5-10%) нужно наносить очень тонким слоем для получения высокой прозрачности. То есть погружением в достаточно жидкий глазурь или потеков напылением с учетом рельефа.

Для высоких температур (1200 ° С и выше) проблем меньше. Здесь при выборе глазури следует обратить внимание на ее совместимость с красками. Об последнее часто забывают, а глазурь может потекты во время обпалення и размыть весь рисунок.

Правильніше говорити про виріб, який призначений для контакту з їжею. Глазур — всього лише частина проблеми. Для таких виробів потребується відсутність цеку глазурі, так як в тріщинах можуть бути мікроби. З глазурі не повинні виділятися суміші таких елементів, як свинець, кадмій, бор в кількості, яка перевищує встановлені норми. Деякі глазурі, що містять свинець можуть витримати стандартні випробування, якщо вони правильно обпалені. І навпаки, погано обпалені глазурі, що не містять свинцю можуть не витримати випробувань.




Правильнее говорить об изделии, который предназначен для контакта с пищей. Глазурь - всего лишь часть проблемы. Для таких изделий требуется отсутствие цеку глазури, так как в трещины могут быть микробы.С глазури не должны выделяться смеси таких элементов, как свинец, кадмий, бор в количестве, которое превышает установленные нормы. Некоторые глазури, содержащие свинец могут выдержать стандартные испытания, если они правильно обпалени.И наоборот, плохо обпалени глазури, не содержащие свинца могут не выдержать испытаний.

Якщо глазур розвести водою, вона рано чи пізно починає осідати. Це нормальне явище, якщо осад, що створюється легко піднімається при перемішуванні, а помітне осідання відбувається через декілька годин або діб. Швидке осідання свідчить про недостачу флокулянтів і (або) про те, що частки в глазурі дуже грубі. Додайте в глазур насичений розчин повареної солі — 1—5 чайних ложок на 1 літр глазурі. Рідка частина глазурі повинна при цьому помітно загуснути, а осад стати дрібним на дотик. Потратьте час на «підняття» всього осаду. Якщо була введена правильна кількість солі, густий кам’янистий осад більше не створиться.

Сильніше від солі діє звичайний столовий оцет (1 чайна ложка на 1 літр, додавати обережно, краще за все додати до оцту невелику порцію глазурі і вводити дану суміш в основну масу глазурі для того, щоб запобігти виникненню дрібних крупинок), ще сильніше — известковое молоко (проціджена суспензія извести в воді) і розчин хлористого кальцію, а найбільш потужний флокулянт — соляна кислота. Не забудьте процідити глазур після введення даних додатків.

Якщо флокулянти не допомагають — нічого не зробиш, глазур потрібно перемолоти.





Если глазурь развести водой, она рано или поздно начинает оседать. Это нормальное явление, если осадок, который создается легко поднимается при перемешивании, а заметное оседание происходит через несколько часов или суток.Быстрое оседание свидетельствует о нехватке флокулянтов и (или) о том, что доли в глазури очень грубые. Добавьте в глазурь насыщенный раствор поваренной соли - 1-5 чайных ложек на 1 литр глазури. Жидкая часть глазури должна при этом заметно загуснуты, а осадок стать мелким на ощупь.Потратьте время на «поднятие» всего осадка. Если была введена правильная количество соли, густой каменистую осадок больше не будет создана.

Сильнее от соли действует обычный столовый уксус (1 чайная ложка на 1 литр, добавлять осторожно, лучше всего приложить к уксуса небольшую порцию глазури и вводить данную смесь в основную массу глазури для того, чтобы предотвратить возникновение мелких крупинок),еще сильнее - известковое молоко (проциджена суспензия известы в воде) и раствор хлористого кальция,а наиболее мощный флокулянт - соляная кислота.Не забудьте процедить глазурь после ввода данных приложений.

 Если флокулянты не помогают - ничего не сделаешь, глазурь нужно перемолоты.

Цек — дефект виробу, сітка тріщин на глазурованій поверхні.

Пояснимо чому ми виділили два слова великим шрифтом. По-перше, тут піде мова саме про дефект, так як деякі декоративні вироби спеціально покривають глазур’ю, що тріскається, котра в даному випадку називається краклє. Цек — це небажане краклє, або не краклє взагалі, а серйозний дефект керамічного виробу по двох основних причинах: 1. через тріщини проникає вода; 2. черепок нестійкий і може легко розвалитися.

По-друге, цей дефект свідчить про несумісність Вашої глини і Вашої глазурі, тобто мова йде про виріб в цілому, хоча на практиці коректують лише глазур.

Що часто допомагає усунути цек:

• абсолютна заміна Вашої глазурі на іншу
• підвищення температури обпалення. Мається на увазі максимальна температура, яку проходить виріб — або температуру утилю, або температуру политого обпалення, або і те і інше. На 10-20-30 градусів, наскільки дозволяє виріб.
• додавання до глазурі каоліну, кварцу, краще — у вигляді процідженого фаянсового шлікера. 5-10-20-30%, скільки дозволить глазур.
• Зменшення товщини шару глазурі — дозволяє заховати цек на пару тижнів або місяців.
• Збільшення тривалості випалення, зокрема — подовження витримки, на 1-2-3-4 години, скільки дозволить економія на електроенергії.
• Додавання до глазурі циркону - 1—3% у разі прозорої глазурі, 3—5% у разі глухих.

Цек - дефект изделия, сетка трещин на глазурований поверхности.

 Поясним почему мы выделили два слова крупным шрифтом. Во-первых, здесь пойдет речь именно о дефект, так как некоторые декоративные изделия специально покрывают глазурью, которая трискаеться, которая в данном случае называется кракле.Цек - это нежелательное кракле, или не кракле вообще, а серьезный дефект керамического изделия по двум основным причинам: 1. через трещины проникает вода; 2. черепок неустойчив и может легко розвалитися.

Во-вторых, этот дефект свидетельствует о несовместимости Вашей глины и Вашей глазури, т.е. речь идет об изделии в целом, хотя на практике корректирующие лишь глазурь.

 Часто помогает устранить цек:

 * Абсолютная замена Вашей глазури на другую
 * Повышение температуры обпалення.Имеется в виду максимальная температура, которую проходит изделие - или температуру утилю, или температуру политого обпалення, или и то и другое. На 10-20-30 градусов, насколько позволяет изделие.
 * Добавление в глазури каолина, кварца, лучше - в виде процидженого фаянсовой шликера.5-10-20-30%, сколько позволит глазурь.
 * Уменьшение толщины слоя глазури - позволяет спрятать цек на пару недель или месяцев.
 * Увеличение продолжительности обжига, в частности - удлинения выдержки, на 1-2-3-4 часа, сколько позволит экономия на электроэнергии.
* Добавление в глазури циркону - 1-3% в случае прозрачной глазури, 3-5% в случае глухих.

У 90% випадків вироби тріскаються ще на стадії сушки. Причиною цього може бути невірно вибрана глина або неправильний режим сушки.

Керамічна маса, яку ми зазвичай називаємо «глиною», насправді складається з 3—5 компонентів. Якщо маса призначена для тонких ліпних виробів, вона може містити багато глинистих, «жирних», компонентів, які дають масі крім того і сильну усадку. Така маса малопридатна для виробів з товстими стінками, для пластів і т.п. Щоб зменшити усадку і зробити її більш рівномірною по товщині виробу, в масу вводять шамот (тобто розмолоту обпалену глину), який проте знижує пластичні характеристики маси.

Потрібно зробити правильний вибір маси для конкретного завдання. У будь-якому випадку тріск може відбуватися при дуже різкій сушці, коли виникає велика неоднорідність по вологості різних ділянок виробу. Нормальний виріб середніх розмірів сохне два-три дні в кімнатних умовах. Якщо з'являється тріск, потрібно сушити вироби повільніше, наприклад, під ганчіркою, в прохолодному місці і навіть в закритому ящику.

Перший етап нагріву в печі теж відноситься до сушки: ніколи не слід поспішати з нагрівом в інтервалі від кімнатної температури до 150—250°С.



В 90% случаев изделия трискаються еще на стадии сушки. Причиной этого может быть неверно выбрана глина или неправильный режим сушки.

 Керамическая масса, которую мы обычно называем «глиной», на самом деле состоит из 3-5 компонентов.Если масса предназначена для тонких липних изделий, она может содержать много глинистых, «жирных», компонентов, которые дают массе кроме того и сильную усадку. Такая масса малопридатна для изделий с толстыми стенками, для пластов и т.п.Чтобы уменьшить усадку и сделать ее более равномерной по толщине изделия, в массу вводят шамот (т.е. розмолоту обожженную глину), однако снижает пластические характеристики массы.

 Нужно сделать правильный выбор массы для конкретного задания.В любом случае триск может происходить при очень резкой сушке, когда возникает большая неоднородность по влажности различных участков изделия. Нормальный изделие средних размеров сохнет два-три дня в комнатных условиях.Если появляется триск, нужно сушить изделия медленнее, например, под тряпкой, в прохладном месте и даже в закрытом ящике.

 Первый этап нагрева в печи тоже относится к сушки: никогда не следует спешить с нагревом в интервале от комнатной температуры до 150-250 ° С.

При зберіганні у відкритому вигляді глина швидко висихає. Та і в упакованому вигляді, наприклад, в щільній поліетиленовій плівці, через деякий час перетворюється на тверде тіло. В процесі роботи залишаються обрізання, грудки, а деякі роботи з якихось причин розбивають до випалення.

Візьміть бак з кришкою, що щільно закривається, складіть туди тверді відходи і налийте в них небагато води. Через 1—2 доби глина розм'якне. Якщо глини всього один шматок, його можна загорнути в мокру ганчірку, а цей згорток помістити в поліетиленовий пакет. Зазвичай для розм'якшення вистачає доби.

Великі кількості неоднорідної по вологості глини краще пропустити через глином'ялку, але є і «домашній» спосіб. Додайте до глини води стільки, щоб вийшла густа як сметана маса. Цю масу потрібно вилити в мішок з щільної тканини, дати стекти воді (це довго!). Вийнята з мішка і небагато підсушена маса придатна для гончарних робіт і для ліплення.



При хранении в открытом виде глина быстро высыхает. Да и в упакованном виде, например, в плотной полиэтиленовой пленке, через некоторое время превращается в твердое тело. В процессе работы остаются обрезание, грудки, а некоторые работы по каким причинам разбивают до обжига.

Возьмите бак с крышкой, которая плотно закрывается, сложите туда твердые отходы и налейте в них немного воды. Через 1-2 суток глина розмьякне. Если глины всего один кусок, его можно завернуть в мокру ганчирку, а этот згорток поместить в полиэтиленовый пакет. Обычно для размягчения хватает суток.

 Большие количества неоднородной по влажности глины лучше пропустить через глиномьялку, но есть и «домашний» способ. Добавьте к глины воды столько, чтобы получилась густая как сметана масса. Эту массу нужно вылить в мешок из плотной ткани, дать стечь воде (это долго!).Вийнята из мешка и немного пидсушена масса пригодна для гончарных работ и для лепки.

Якщо стисло, то Вам доведеться оцінити:

• засміченість. Якщо в глині багато каменів, коріння і т.д., її доведеться розпускати у воді, фільтрувати, а потім довго сушити і усереднювати по вологості.
• пластичність. Чи можна з цієї глини зліпити, скажімо, пелюстки троянди? Якщо глина нагадує мокрий пісок, забудьте про неї.
• сушильні властивості. Зліпіть пласт 10х10х1см. Сушіть його під мокрою ганчіркою. Чи сильно сів? Тріснув? Покоробився?..
• обпалювальні властивості. Потрібно знайти дві температури: при якій виходить міцний і пористий черепок (для першого, утилю випалення) і при якій виходить щільний, але ще недеформований черепок (для другого, глазурного випалення). Ці дві температури в ідеалі повинні відрізнятися градусів на 200. Буває, що вони відрізняються на лічені градуси — тоді глина не придатна для роботи.

Если кратко, то Вам придется оценить:

•  Засмиченисть. Если в глине много камней, корней и т.д., ее придется распускать в воде, фильтровать, а потом долго сушить и усереднюваты по влажности.
•  Пластичность. Можно ли из этой глины слепить, скажем, лепестки розы?Если глина напоминает мокрый песок, забудьте о ней.
•  Сушильные свойства. Злипить пласт 10х10х1см. Ломайте его под мокрой тряпкой. Или сильно сел? Треснул? Покоробився? ..
•  Обпалювальни свойства.Нужно найти две температуры: при которой получается прочный и пористый черепок (для первого, утилю обжига) и при которой получается плотный, но еще недеформований черепок (для второго, глазурного обжига). Эти две температуры в идеале должны отличаться градусов на 200.Бывает, что они отличаются на считанные градусы - тогда глина не пригодна для работы.

Фаянс — бело-обожженная масса с температурой выжигания 1100—1250°С. После выжигания дает черепок с некоторой пористістю, как правило, 4—8%.

Основная отличие фаянса от фарфора - практически полное отсутствие жидкой фазы при высоких температурах, что, с одной стороны, не позволяет получить очень плотный стеклоподобний черепок, с другой стороны, существенно снижает риск деформации изделий в обжиге.

 Примерный состав фаянсовых масс:

* Каолин - 25%
 * Бело-обожженная глина - 25-30%
 * Кварцевый песок - 20-25%
 * Измельченный бой обожженных изделий - 10-15%
 * Полевой шпат - 0-8%

Кстати, на Западе термин «фаянс» используется очень редко и, как правило, он обозначает изделия из белой массы с температурой обжига порядка 1000°С.

Глазур’ю називають склоподібне покриття на поверхні керамічного виробу, яке отримується шляхом обпалення. А фарбою — будь-який матеріал, яким розфарбовують. Глазур в даному випадку також являється фарбою. Не важливо, що глазур може бути взагалі не зафарбованою: мазок прозорої глазурі по теракоті дивиться як лакова фарба. Художники часто говорять: «потрібно пофарбувати роботу», маючи на увазі, що вже є відформований, можливо, обпалений на утіль виріб, на котрий слід накласти глазур. Але фарбами все-таки правильніше називати кольорові речовини — пігменти, підглазурні, надглазурні та інші фарби.





Глазурью называют склоподибне покрытие на поверхности керамического изделия, которое получается путем обпалення. А краской - любой материал, которым раскрашивают. Глазурь в данном случае также является краской.Не важно, что глазурь может быть вообще не зафарбованою: мазок прозрачной глазури по теракоти смотрит как лакова краска. Художники часто говорят: «нужно покрасить работу», имея в виду, что уже есть видформований, возможно, обожженный на утиль изделие, на которое следует наложить глазурь.Но красками все-таки правильнее называть цветные вещества - пигменты, пидглазурни, надглазурни и другие краски.